Вперше встановлення та урочисте відкриття пам’ятника відбулося у червні 1907 року на невисокому пагорбі при вході до Університетського саду (тепер міський сад ім. Шевченка). В 1933 році пам’ятник В. Каразіну перенесено до комплексу університетських будівель (вул. Університетська) та встановлено між бібліотекою і церквою, навпроти головного корпусу.
Пам’ятник переміщувався далі, «переслідуючи» навчальний заклад. У 1958 році, коли університет перевели із Університетської гірки до будинку проектних організацій (майдан Свободи, 4), слідом перемістили й скульптуру вченого до східного фасаду будівлі, на алею саду.
Та, мабуть, В. Н. Каразін не міг «стояти» осторонь свого дітища, тому за ініціативи Харківського національного університету, який носить його ім’я з 1999 року, в 2004 році прийнято рішення щодо переміщення пам’ятника ближче до парадного входу. Після реставрації, з серпня 2004 року і по сьогоднішній день, пам’ятник розташовується на своєму місці, праворуч від парадного входу.
Саме таким був шлях пам’ятника-мандрівника, який завжди «торував» слідом за своїм університетом, за створення якого так вболівав вчений.
Скульптура зображує В. Каразіна в повний зріст, в образі спікера з витягнутою правою рукою. До тильного боку постаменту прикріплено бронзовий рельєф із зображенням панорами його Батьківщини – села Кручик Богодухівського району.
Дуже важко переоцінити внесок Василя Назаровича у розвиток освіти та культури не тільки Слобожанського краю, а й в цілому нашої країни.
Зараз скульптура В. Н. Каразіну є пам’яткою монументального мистецтва національного значення і охороняється державою (охор. номер 200011-Н).