Головний храм монастирю був присвячений апостолам Петру та Павлу. Другий, трапезний, храм був присвячений на честь Різдва Богородиці. Обидва храми були дерев’яні. Сам монастир, було обнесено дерев’яною стіною.

Краснокутський монастир існував більше ста років за цей час неодноразово зазнавав нападів татар, навіть був спалений. Завдяки розгалуженої системі підземних ходів, ченці могли ховатися від нападників. Частина цих ходів відновлена, та існує в наш час.

У часи правління російської імператриці Катерини II в ньому ховалися бунтівники. За її наказом монастир було закрито.

В 1793 році, на місці монастирю був заснований Краснокутський дендропарк. Тепер залишки монастиря знаходяться на його території.